Facebook icon Instagram icon

Детективи минулого

#Події 15 Серпень, 2017 Автор:

10+

«Археологи – це детективи минулого», – стверджувала Агата Крісті. Вони досліджують, розшукують та вивчають сиву давнину на підставі артефактів – залишків матеріальної культури. Як би ми дізнавались про минуле, коли б не було археологів з їхніми знахідками?

Скільки б легенд та міфічних домислів не створювали люди, а все ж про життя, побут та навіть красу минулого достеменно ми можемо дізнаватись лише за результатами роботи археологів.

Територія Житомирщини була заселена ще від часів давнього кам’яного віку

Саме завдяки їхнім дослідженням ми з впевненістю можемо стверджувати, що територія Житомирщини була заселена ще від часів давнього кам’яного віку, тобто 100 тисяч років тому. Доктор історичних наук, завідувач кафедри спеціальних історичних дисциплін та правознавства Житомирського державного університету професор Іван Ярмошик розповідає, що таке «екзотичне», найдавніше поселення було знайдено на території Черняхівського району, в селі Городище.

Досліджував ранню палеолітичну стоянку й відомий житомирський археолог Василій Олександрович Місяць. Завдяки його кропіткій праці ми знаємо про життя наших стародавніх «земляків» – неандертальців.
Проте це єдина така древня місцина. Уся інша частина області була заселена згодом – в часи пізнього палеоліту, тобто 40 тисяч років тому. Стародавня легенда пов’язує заснування Житомира з радником і дружинником князя Аскольда, якого було вбито у Києві у 882 році. Тоді один із воїнів Аскольда пішов на землі древлянського племені й ніби-то на високій горі річки Кам’янка заснував поселення, залишивши місту в дарунок своє ім’я.

Українська археологія почала формуватися з праць В.Антоновича, який розпочинав саме в Житомирі

Українська археологія як наука почала формуватися з праць відомого українського історика Володимира Антоновича, а свої перші археологічні дослідження науковець розпочинав саме в Житомирі. Наприкінці ХІХ століття він проводив розкопки на Мальованці, вивчаючи величезний курган, що складався з близько сотні менших курганів. Усі вони належали до давньослов’янського періоду Х-ХІІ століття. І це не легенда, а стовідсоткове свідчення  існування Житомира вже в ті часи.
Доктор  історичних наук Іван Іванович Ярмошик – викладач Житомирського державного університету й один з відомих та шанованих представників своєї професії. У 1984 році він брав участь в експедиції по дослідженню Замкової Гори, яка була приурочена до 1100- річчя Житомира. Професор згадує, що розкопки проходили надзвичайно непросто. Причина в тому, що територія весь час була заселена, і там знаходились культурні шари різних часів. Однак попри труднощі шукачам-науковцям вдалося віднайти археологічні матеріали, датовані ІХ століттям – ще одне яскраве підтвердження поважного віку нашого міста.

Чи знаходили житомирські археологи скарби, золоті та срібні прикраси? Так!

Чи знаходили житомирські археологи скарби, золоті та срібні прикраси? Так! Але, мабуть, не в такій великій кількості, як комусь хотілось би. В переважній більшості такі знахідки найчастіше траплялися на давньоруських городищах, а потім переходили у експозицію краєзнавчого музею.
15 серпня – День археолога. Раніше своє професійне свято вони відзначали неофіційно:  святкували лише ті, хто був в складі експедиції на археологічних розкопках. І тільки нещодавно, у 2008 році, в Україні його започаткували офіційно. Чому обрано саме середину серпня? Є декілька легенд. Одна з них – це дата народження відомої радянської дослідниці Трипільської культури, археолога Тетяни Пасик.
Професія ця завжди була оповита легендами. Ще б пак, не кожному щастить тримати в руках речі своїх пращурів. Але головне – історична та культурна цінність знахідок від представників романтичної, надзвичайно цікавої й кропіткої професії – людей, які відкривають нам нову Житомирщину, незвідану та загадкову.

Текст: Катерина Домс
Фото: Марта Яроцька

10+

Вас це може зацікавити