Facebook icon Instagram icon

Катерина Самчук: «Кращий талант і дар божий – це бути трудоголіком!»

#Люди 5 Грудень, 2017 Автор:

0

Проблеми самореалізації не втрачають свої актуальності. Особливо, якщо це стосується жінок. Кажуть, що успішні жінки не можуть одночасно бути гарними дружинами та матусями. Наша героїня руйнує всі стереотипи: кандидат економічних наук, фінансовий директор потужного підприємства, турботлива дружина, мама й бабуся. Прекрасна мудра жінка, яка просто й зрозуміло розкриває секрети успіху

«Я народилася в Житомирській області, тут моя сім’я, діти, онуки. В Житомирі дуже багато відповідальних людей, які вміють працювати. Просто шукати недоліки не варто, бо це проблем не вирішить. Треба працювати. Не треба сподіватись, що хтось допоможе. Ніяке керівництво України не допоможе організувати правильно роботу на підприємстві, де є інвестор, керівник-організатор, який бачить проблемні місця. От тоді все можна вирішити! Звичайно, не за один день, а за декілька років. Треба вирішувати свої проблеми самостійно, правильно використовувати зароблені гроші, берегти здоров’я. Ми всі захворіли на розмови, ми хворі не тим, що у нас немає роботи чи у нас все погано, ми просто всі навчились багато говорити, а робити ніхто толком нічого не хоче або не вміє»

«Я не просто до всього свідомо підходила, я бізнес-плани писала. І не йшла на ту роботу, де не бачила себе успішною. Я життя й зараз планую, тому непродуманих і не прорахованих кроків собі не дозволяю. Чому? Бо я в житті всього самостійно добивалась, у мене не було великих статків. Хоч я у бідній сільській сім’ї росла, але у нас всі були трудоголіки. І був життєвий принцип: «Якщо будеш трудитись, то обов’язково досягнеш результату». Так, можуть бути помилки, але успіх все одно буде! Тому назад ніколи не повертаюсь, завжди сміливо й впевнено йду вперед. Як фінансист, все прораховую і можу спрогнозувати наслідки»

«Якщо я бачу перспективу, я на неї всіх заставлю працювати. Є ціль – працюємо. Я комунікабельна, можу управляти великим колективом. Одразу орієнтуюсь: де слабкі місця – затискаю, де сильні – відпускаю»

«шукати недоліки не варто, бо це проблем не вирішить.Треба працювати»

«Наша продукція конкурентоспроможна і на українському, і на європейському ринку, бо це якісна продукція. Ми турбуємось про будівництво нових потужностей.  Добре, що колись зорієнтувались своєчасно: був прийнятий новий закон про заборону вивозу ділової деревини за кордон. Інвестори побудували завод, який переробляє 1 200 000 кубічних метрів деревини в рік. Ми надзвичайно горді тим, що Україна може переробляти сировину краще, ніж Європа»

«Так, зараз є проблема – трудова міграція за кордон. Але у нас потужний холдинг з підприємствами у Коростені, Бердичеві та інших містах. Ми розуміли, що колись питання кадрів виникне, тому підготувались: у нас середня заробітна плата вісім тисяч гривень, премії, бонуси, а якщо виконуємо показники – повний соціальний пакет. Поважаємо не тільки своїх працівників, а й їхні сім’ї. Працюємо з навчальним закладами: коледжами, університетами. Постійно проводимо екскурсії на підприємство, беремо студентів на практику. Зараз і практика не така, як раніше: сьогодні за практику платяться гроші й студенту, й на навчальний заклад відсоток перераховується. За ці кошти ремонт можна зробити, соціально-побутові умови покращити десь в гуртожитку. І після практики 30-40 відсотків людей залишаються  у нас працювати. Одна єдина проблема – це відсутність свого житла, але ми над цим працюємо: плануємо побудувати будинок для наших працівників у Коростені. Тому у нас багато працівників. Люди їдуть і з навколишніх сіл і міст, таких як Малин, Овруч, Лугини,  Ємільчино. Важливо те, що у нас цілодобовий процес, і то людям подобається: зміну відпрацював – дві зміни вдома, можна якусь домашню роботу виконати. Сім’я разом, всі вдома, є інфраструктура, умови праці, сполучення гарне. Тому плинності кадрів у нас практично немає. Люди просто переходять з одної роботи на іншу в рамках підприємства. Опанувавши одну професію, можуть перейти на іншу, де можна більше заробляти»

«Я люблю, щоб було щось побудовано, вирощено»

«Якщо раніше казали, що старші люди – це люди минулого століття і вони не можуть працювати в умовах сучасних технологій, то повірте, це неправда. Люди можуть навчатись, якщо вони хочуть працювати. Але є й ті, хто тільки балачками займається. А то вже дві великі різниці»

«Сьогодні нашу продукцію знають по всій Україні, по Європі. Це ламінована підлога з якісної деревини. Пройдено всю сертифікацію, щомісячно – аудит, коли перевіряється робота всіх: від прибиральниці до генерального директора. Продаємо 250 000 м2 підлоги на місяць. Може це й важко уявити, бо це насправді багато»

«Я люблю, щоб було щось побудовано, вирощено. Мені хочеться показати, що чесно працювати можна. На нашому приватному підприємстві корупції немає. У нас ліс купується на біржі, а для цього готівка не потрібна. Ні лісове господарство, ні податкова у нас нічого не вимагають. Була за п’ять років одна перевірка, яка йшла більше як два місяці. Знайшли маленькі недоліки, серйозних порушень не було. Щось там у нарахуванні пені,  а так практично чистий акт. У мене тільки питають: «Катерина Іванівна, що у вас там далі має вводитись в експлуатацію?»

«Я працюю у колективі, де 85 відсотків чоловіків, ціла армія! Якщо жінка вміє на себе брати відповідальність, розуміє стратегію, то працює нарівні з чоловіками. От колись у 80-х чи 90-х роках ми на газу суп варили, а сьогодні життя вкрай змінилось: поки ми на роботі, суп без нас варить мультиварка. Зараз в супермаркеті свіжі продукти, а колись вимиті пляшки з-під молока носили в магазин. То це яка у жінки була дурна тяжка праця! Це забирало її особистий час, заважало розвиватись! Сьогодні кашу за дві хвилини можна зварити, дитині вже підгузки ніхто не пере. А чайник електричний… Може колись й потрібна була та берегиня у хаті, але зараз зовсім інше життя! Зараз інша біда: поки пральна машинка працює, хтось від інтернету не може відірватись»

«Тепер завдяки стрімкому розвитку технологій жінці не треба виконувати ту роботу, на яку раніше уходило так багато часу. І сьогодні нормальна жінка не буде просто сидіти і дивитись телевізор, бо, як правило, більшість жінок – трудоголіки: мають велику відповідальність за дітей, намагаються заробити копійчину. І той час, що завдяки прогресу вивільнився, активні жінки вкладають у свою перспективу та розвиток»

«І як би чоловікам не хотілось, щоб жінки були нижче, зараз жіночий внесок відчутний у всіх сферах»

 

«Коли мова йде про кар’єру, то у нас зазвичай перевага віддається чоловікам. Але нині трохи й жінки змінились, бо нове покоління виховувалось в інших умовах. Дівчина сьогодні у 20 років шукає собі перспективи, кар’єру будує, думає, як себе реалізувати. Якщо декілька років тому було п’ять-шість професій, де жінка могла працювати нарівні з чоловіками, то зараз їх набагато більше. Зараз менше ручної праці, тиск менше. І як би чоловікам не хотілось, щоб жінки були нижче, зараз жіночий внесок відчутний у всіх сферах. Сьогодні є інтернет, інформації багато. До того ж кожна може десь у мережі вільно думку свою викласти. Раніше в газету підеш, 20-30 раз просиш, щоб статтю опублікували, а потім десь в кутку два речення вставили. Зараз свою думку у мережі виклала, і всі бачать, що жінка розумна. Й від того виростають крила! Тому кожна розумна жінка за бажання може себе реалізовувати»

«Це неправда, що жінка не може поєднувати в собі ділову жінку і хорошу дружину або мати. Хоч я додому пізно приїжджаю, але в мене гарна помічниця – мультиварка (Сміється). У мене чоловік також багато працював, і на керівних посадах в тому числі. Він сильний чоловік, гарний професіонал. А ще у нас 12 соток городини, я картоплю сама саджу для онуків. Ми ж сільські люди. Один день на тиждень ми забираємо онуку, цілий день з нею проводимо. Для мене не тільки кар’єра важлива, і я не тільки про роботу думаю. Просто я відповідальна людина: якщо взялася, то маю довести до кінця»

«Звичайно, чоловік мені допомагає. І кожний має свої зобов’язання, бо то є сім’я. Іноді буває як у всіх: не все подобається, але я емоції не показую. Своєму чоловіку я дуже зобов’язана: колись він важко працював, щоб я могла отримати освіту –  вчив мене на стаціонарі. Він допоміг мені вивчитись, підтримував і допоміг злетіти. І за це я йому надзвичайно вдячна!»

«Ми довге життя живемо – 37 років разом. І все було. У чоловіка була важка травма, він 35 днів лежав у комі, а я була біля нього – сиділа поруч. І я довела лікарям, що людина може нормально жити і працювати навіть після коми»

«Це неправда, що жінка не може поєднувати в собі ділову жінку і хорошу дружину або мати»

«У мене математичний склад мислення: колись третє місце в математичній олімпіаді по всій Україні зайняла. Тому мені зараз й інтернет не страшний, спокійно опановую нові технології, все прораховую. Але головне – бути трудоголіком. Кращий талант і дар божий – це бути трудоголіком!»

«Я впевнена, що зміняться обставини, не будуть так люди виїжджати кудись на роботу. Якщо працюють підприємства, навіщо ж кудись їхати! Впевнена, що з часом буде все. Тому всім кажу: «Любіть Україну»!

Текст записала: Оксана Давиденко
Фото: Ірина Парфенюк

0

Вас це може зацікавити