Facebook icon Instagram icon

Павло Гудімов: «Мені соромно зізнатись, але я вперше побував у житомирських музеях лише минулого року»

#Люди 22 Лютий, 2018 Автор:

5+

Чи не у кожного українця при згадці імені Павла Гудімова, скоріш за все,  виникне асоціація з найвідомішим вітчизняним музичним гуртом. Однак, за освітою Павло – ландшафтний архітектор,  за покликанням – куратор художніх проектів, а у широкому розумінні – людина, яка є поціновувачем мистецтва у різних проявах. Саме тому його перша подорож житомирськими музеями справила на нього величезне враження, з якого  народилась ціла стратегія розвитку міста

«Мені соромно зізнатись, але я вперше побував у житомирських музеях лише минулого року. Об’їздивши сотні музеїв світу, я не знав, що на відстані трохи більш, ніж сто кілометрів від дому, можна знайти такий спектр різних і неочікуваних колекцій й збірок»

«Ініціатором першої поїздки була києво-житомирянка Людмила Зубко, яка заснувала ГО «Житомир! Зроби голосніше!». Сама назва дуже точна, й мені так само захотілось збільшити культурну гучність житомирської культури в Україні. Ми зібрались поговорити й вирішили, що кожен з нашої невеликої професійної групи може докластись для співпраці з інституціями міста задля нового погляду на ситуацію та можливість більш стрімкої взаємодії для оновлення культурної інфраструктури»

«Місто, де настільки живий театр, заслуговує на велику увагу й повагу»

«Вперше я відкрив для себе в Україні найбільший сільський мистецький музей у Кмитові, житомирські музеї космонавтики та краєзнавчий, який давно, судячи з колекції, переріс цю назву й готовий дати нові потужні музейні проекти. Але останньою краплею був візит до обласного театру на «Вій». Місто, де настільки живий театр, заслуговує на велику увагу й повагу. Молодий режисер Петро Авраменко почуває себе вільно й фантазує у всьому. Все точно і доречно. Глядачі в захваті від якісної роботи, а не комерційного театрального симулякру»

«Повертаючись до Києва, я ділився своїми враженнями від житомирських візитів, й більшість знайомих просили наступного разу їх взяти з собою. Така поїздка була імпровізовано організована компанією наших друзів, а до неї доєдналися й політики, й історики, й художники, й меценати, й колекціонери, й фермери, й бізнесмени – одним словом, строката компанія плюс дітки, які вирішили в зимову неділю поїхати й поміняти місто та подихати іншим культурним повітрям. Але наша запрошена вибірка постійно зверталась до теми оновлення, сучасного погляду, нових підходів у музеях. Бо ці очевидні питання особливо зрозумілі, коли люди хоч трохи заглибилися у музейну тему в закордонних поїздках і хочуть елементарні ознаки часу екстраполювати на ситуацію в музейній культурі вдома»
«Потім був потік зустрічей і обговорень з музеями, громадою, активістами, чиновниками, експертами. До нас приєднались архітектори Андрій Хір і Оксана Сенкевич, культурний менеджер Катерина Семенюк, з самого початку активно взялась комунікувати процес Тетяна Парфентієва, яка очолює обласний відділ культури, й Людмила Зубко як один з драйверів програми»

«Результатом першого етапу наших досліджень й спілкування стала презентація напрямку розвитку Житомира як культурного центру. Зустріч за участі музейників, губернатора, мера міста і голови облради мала бути короткою, але майже дві години всі воліли висловитись про те, як нарешті перейти до зрозумілого й актуального процесу розвитку культури як нової індустрії, як зробити місто та область привабливими й змістовними, як працювати сьогодні з цінностями. Мало хто не висловив свого зацікавлення в процесі змін й оновлення культурних інституцій. Прозвучали додаткові пропозиції не обходити стороною питання нового погляду на сільські культурні центри, які сьогодні часто занепадають. І розробити такий програмний прототип важливо на даному етапі проекту»

«Результатом першого етапу наших досліджень й спілкування стала презентація напрямку розвитку Житомира як культурного центру»

«Тому ми маємо шанс на першому етапі створити на базі краєзнавчого музею повноцінну картинну галерею, і на базі Магістрату музей природи й історії, збільшити експозиційні площі музеїв, створивши нову фондову будівлю, й незабаром прокласти місток до реалізації нового корпусу музею природи, що дало б можливість говорити про музейний квартал в центрі міста»

«Паралельно потрібно організувати системні семінари для музейників й культурних менеджерів, допомогти громадам реалізувати проект центру сучасної культури. Зберегти унікальні мозаїки в архітектурі пізнього модернізму. І вирушити до амбітного оновленого Музею Космонавтики, який стане ще більшим центром тяжіння аудиторії з усієї України»

«У результаті сформована група допрацьовує пропозиції з музеями і виходить з конкретними проектами, які пропонується втілювати без затримок. Для цілісного погляду на ситуацію сформовано баланс з місцевих спеціалістів і запрошених. Розроблено попередній план пріоритетів і цілей, які відразу працюватимуть по багатьох напрямків від соціальної сфери до туристичних потоків»

Фото з сайту http://oda.zt.gov.ua

5+

Вас це може зацікавити