Facebook icon Instagram icon

Письменниця Таіс Золотковська: «Діти – це ті самі люди, їм не потрібна якась «особлива мова»

#Люди 27 Березень, 2018 Автор:

0

Кожна третя пачка морозива в Україні виробляється у Житомирі. Де ще, як не тут влаштувати першу презентацію дитячої книжки «Ай-кім. Морозиво для Лесі»? Написала цю світлу, смачну й радісну книжку Таіс Золотковська, письменниця з Харкова, авторка «дорослого» роману «Лінія зусилля» – містичного, ліричного, захопливого, дія якого відбувається в єврейському кварталі  Умані, страшенно схожому на деякі куточки старого Житомира. Про світ дитинства, родинну єдність, улюблені міста та визначення успіху ми говорили з Таіс під час її візиту в Житомир, під час якого  вона в рамках  книжкового форуму «Дієслово»провела першу презентацію своєї дитячої книжки «Ай-кім» та майстер-клас з письменницької майстерності

Діти – теж люди
«Другий рік поспіль я пишу свій другий «серйозний» роман, і за цей період я написала вже дві дитячі книжки та одну – з творчого письма. Це про те, як прокрастинують автори: коли ми працюємо над чимось складним, ми робимо паузи і «відволікаємось» іншими проектами. Я дуже мріяла написати дитячу книжку, але я не знала, як це зробити, бо в мене поки немає дітей, і мені здавалося, що це – головна проблема, що через це я не знатиму, як писати для малечі. Але одного разу у Нью-Йорку мені випало відвідати майстер-клас «Як написати дитячу книжку». І там пояснили, що діти – це ті самі люди, їм не потрібна якась «особлива мова»: для них треба писати так само, як і для дорослих, тільки простими словами»

Місце дії
«На курсах для письменників, які я веду, я завжди кажу, що місце дії – дуже важлива річ. Але у цій дитячій книжці воно не визначене, воно таке трошки американізоване, тому що на написання цієї історії мене надихнули мої маленькі американські родички, коли я була у них на гостині. Проте, я хотіла, щоб місце це було універсальним, тому у маленьких героїнь українські імена»

«Я люблю маленькі міста, це дуже цікавий і дуже багатий самодостатній світ»

Простір, підлаштований під зручне життя
«Раніше я ще не бувала у Житомирі, тепер скористалась цією нагодою й пройшлася містом. У вас є те, чого у Харкові, наприклад, немає: пішохідна зона, нам її дуже бракує. Пройшлася я вашими вулицями наодинці, бо я люблю подорожувати сама, знайомитись самостійно з містами і місцями, про які мені ніхто, навіть людина, думка якої для мене важлива, не розповідає. Я люблю маленькі міста, це дуже цікавий і дуже багатий самодостатній світ, там дуже тісні взаємини у людей, там простір підлаштований під зручне життя. Таким є район Умані, де живе Ханна, героїня мого роману «лінія зусилля», і там в романі показано й контраст між затишним, родинним, містичним маленьким  містом та великим, хаотичним Харковом»

Якщо пишеш – читай
«Вимоги до текстів, що продають, та SMM швидко змінюються, тому я за блоги та телеграм-канали, формат яких мені дуже подобається. Щодо креативного письма, то тут є книжки, які зараз у нас є. Наприклад, «Як писали класики» Ростислава Семківа. У блокноті «Пиши сильно» є гарні поради і творчі інструменти, це от дійсно для того, щоб сісти і писати. Нещодавно я теж закінчила писати книжку «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки» для тих, хто хоче подолати власний страх, спробувати відшліфувати письменницькі здібності та отримати справжнє задоволення від руху олівця записником чи клацання клавіш клавіатури. Звісно, для того, щоб гарно писати, необхідно читати. Особисто я для натхнення читаю Вірджинію Вулф, зараз мені подобаються заспокійливі книжки Наталі Голдберг, що надихають,  раджу прочитати також «Прогулянка лісами» Білла Брайса. У разі творчого застою рекомендую «Велику магію» Елізабет Гілберт»

«Вимоги до текстів, що продають, та SMM швидко змінюються, тому я за блоги та телеграм-канали»

Успіх у розумінні творчої людини
«Якщо говорити про успішність письменника, то для мене це гра. Ми колись з татом грали годинами у «Менеджер» – мені було дуже цікаво, я грала з великим азартом. Для того, щоб робити щось добре і довго треба бути зацікавленим у цьому. Зараз я подумала про Гамлета, мого друга, художника, у якого дуже сильні роботи, в нього є визнання, але він робить у творчому плані тільки те, що йому цікаво. І не в творчому теж, наприклад, приходить на «Південний пост», через який бійці їдуть до АТО. Йому це важливо, цікаво. І він успішний, тому що він робить те, що йому подобається, що йому вдається і не йде на компроміси з сумлінням. Бути вірним собі – це і є, на мою думку, бути успішним»

«Мета, щоденне письмо та віра в себе – ось  інструменти справжнього автора»

Інструменти справжнього автора
«Клуб Анонімних Авторів» – спільнота, яку я створила три роки тому, а у інтернет-просторі ми існуємо з 2017-го. У фейсбуці це сторінка, де можна отримати інформацію про те, як писати тексти, де їх видавати, а ще ми співпрацюємо з видавництвами, що дає нам змогу дарувати книжки нашим учасникам. У реальному світі «Анонімні Автори» –  це щотижневі зустрічі у Харкові для однодумців, які пишуть, письменницька група, члени якої підтримують один одного. Цього року я пішла далі та провела серію інтенсивів у різних містах України. Харків, Львів, Київ, Одеса, Дніпро та Житомир. Це був дуже цікавий досвід, який дозволив мені побачити, що справа клубу виходить далеко за межі інтернет-ресурсу, й нам треба працювати далі, щоб більше людей могли відчути здатність писати. Мета, щоденне письмо та віра в себе – ось  інструменти справжнього автора»

Текст записала: Тетяна Гордієнко
Фото: Вадим Іскоростенський

0

Вас це може зацікавити