Як ви починаєте свій ранок? Чашка ароматної кави зранку заряджає на весь день і приносить користь. А от якщо мова йде про каву у дружньому колі, то користь подвійна!
За підтримки Молодіжної громадської організації «Сучасний Формат» житомирські журналісти зібрались для розмови на професійні теми. Господарями зустрічі стала «Львівська Майстерня Шоколаду», в якої вже є великий досвід проведення мотивуючих зустрічей.
Гостями на ранковій каві були німецький медіа-експерт, короткостроковий експерт проекту Association4U, Клеменс Шелль та старший експерт з комунікацій проекту Association4U Іван Гайванович.
Цікавого співрозмовника завжди слухають із задоволенням, особливо коли при цьому можна навчитись нового. Хто стане заперечувати, що журналіст – вільна професія?
Хто стане заперечувати, що журналіст – вільна професія?
Саме про це і говорили гості. У всьому світі, за словами німецького медіа-експерта, журналістами є люди, які мають освіту у різних сферах. «Довіра – це найважливіше, що має журналіст», – наголосив колегам німецький фахівець. – Саме це і відрізняє його від блогера, дозволяє будувати свою репутацію на довірі». Пан Шелль розповів і про те, як краще виправити допущені помилки, котрі в епоху інформаційних технологій швидко помічають.
«Довіра – це найважливіше, що має журналіст»
Доречними були й поради: розділяти факти і судження, використовувати декілька джерел інформації, ретельно вибирати лексику та визначати дефініції. Навіть питання коректності подання інформації та відповідальності журналіста також обговорили. Зацікавленість викликали юридичні аспекти законодавства Німеччини в сфері діяльності медіа, дотримання журналістської етики і тонка межа між забороною в освітленні окремих тем й свободою слова.
Безумовно, зустріч вдалася, хоч Іван Гайванович, експерт проекту Association4U, сумнівався, що кава аж надто рання. Виходить, що збирати цікавих гостей на мотивуючі зустрічі у колі цікавих співрозмовників треба частіше. І неважливо, буде це чай чи кава, ранок чи вечір. Головне – цікаві співрозмовники та гостинні господарі.
Текст: Оксана Давиденко
Фото: Ірина Парфенюк