Facebook icon Instagram icon

Сергій Дехтяренко: «В іншому місці я себе просто не бачу»

#Люди 9 Жовтень, 2017 Автор:

3+

Сьогодні туристичну агенцію «Патріот» знає чи не кожний житомирянин. Чули про неї в інших містах України та навіть в багатьох країнах світу. Все це від того, що її засновник Сергій Дехтяренко – справжній патріот свого міста, який не просто пишається Житомиром, але й створює якісний туристичний продукт для українських та іноземних туристів

«Коли починав туристичний бізнес, в мене вже була гарна робота: я працював керівником відділу. Тоді я з понеділка до п’ятниці працював на заводі, а у вихідні вирушав супроводжувати тури по області чи по Україні. У тур, який я сам придумав, підбирав екскурсоводів на містах. В основному це були нові міста, де я ще не був. Одного разу, пам’ятаю, був ранок суботи. Я снідаю, вирушаю на місце збору групи. Іду і задаю собі питання : «Навіщо це мені взагалі треба? Мені довірили свій вихідний день 40 чоловік. На мені велика відповідальність». Але потім я казав собі: «Ти сам цього хотів. Вперед!»

«Є на Житомирщині супермузей – музей декоративно-коштовного каміння. Таких всього декілька в світі. Багато де експонують каміння, але щоб музей знаходився  у місці, де добувають таке каміння, то таких у світі небагато. Здається, близька п’яти. Колись дослідник Фірсман назвав наш музей Уралом в мініатюрі. І це в Житомирській області, в Хорошівському районі!»

«Ще цікаві місця у нас в Кип’ячеві. Там два монастирі – Казанської Божої Матері та Афонської. Там дуже цікаво: в урочищі Кип’яче цілюща вода, спокій, тиша та благодать»

«Я звик до всього ставитись відповідально»


«Я працював керівником логістичного відділу, звик все прораховувати. Не врахуєш якусь дрібницю, етикетку якусь не замовиш – лінія буде стояти. Тому звик до всього ставитись відповідально. Це дуже згодилося в організації туристичного бізнесу»

«Почалося все з того, що я купив телефон, зробив собі сайт, на якому викладав інформацію про тури, і почав працювати. Тоді я був бухгалтер, і менеджер, і керівник в одній особі. Мій товариш розкидав флаери в поштові скриньки та супроводжував групи, коли у мене не виходило. От ми так і починали свій бізнес»

«Так, можна було купити франшизу і стати звичайною туристичною фірмою, яких багато. Але то зовсім інший бізнес, зазвичай в таких фірмах продають лише закордонні тури. А мені хотілось займатись Житомиром і областю. Я познайомився з краєзнавцями й побачив, що кожен з них окремо займався популяризацією міста  та області, дізнався про багато цікавих об’єктів. Я запропонував їм створювати туристичний продукт ще у 2008 році, тоді й створили найперші. Створити туристичну агенцію я тоді не міг, бо колись закон вимагав ліцензування такої діяльності, наявність вищої освіти та персонал, частина якого також мала бути професійними екскурсоводами. І ми знайшли інший вихід – створили громадську організацію «Житомирська обласна молодіжна організація «Спілка краєзнавців «Патріот». Почав я ходити з візитівками, хоч організація розміщувалась у мене вдома. А потім скасували дію того закону, я оформив ФОП, винайняв офіс і почав займатись підприємницькою діяльністю в сфері туризму. Іноді було таке, що на вихідні було аж по два автобуси охочих на екскурсію. До речі, також великий ризик: люди могли не прийти, бо не мали жодних зобов’язань. Були й випадки, коли люди не приходили й не попереджали про це. От в таких екстремальних умовах і починав займатись. Потім  й офіс собі зробив, і менеджера по туризму взяв на роботу»

«Так, можна було купити франшизу… А мені хотілось займатись Житомиром і областю»


«Проблеми, звичайно, є, як в будь-якій справі. Туризм, як бізнес, має сезонний характер. Більше замовлень весною,  влітку – моря, восени – вересень і половина жовтня ще є замовлення.  А потім з до нового року і майже до квітня – мертвий сезон. Цікавлять лише  лижні тури, але то не наша фішка. Від того вижити досить тяжко, тому зі штатом проблеми. Але шукаємо вихід: приймаємо універсалів. Щодо величезних статків, то тут їх не заробиш, цю роботу просто треба любити. І люди, які займаються популяризацією Житомира, – краєзнавці, власники приватних експозицій, невеличких кафе – ентузіасти. Тут треба об’єднуватись, бо кожен сам по собі нічого не зробить»

«Найближчим часом ми плануємо показати київським туроператорам, що у нас є дійсно цікаві туристичні продукти, які можна продавати впродовж цілого року. Я займаюсь туризмом мало не вісім років, і зрозумів, що треба займати вузьку нішу, бо на все часу не вистачає. Тепер я переключився тільки на продукт наш, український: Україна, Житомир, а для іноземців Чорнобиль. Цікаво готувати корпоративні тури для компаній, організацій»

«Найближчим часом ми плануємо показати київським туроператорам, що у нас є цікаві туристичні продукти»


«Я сам провожу частину екскурсій та навчаю молоде покоління. Я знаю, що у нас буде  «Школа екскурсовода», сам би хотів туди потрапити. Спочатку, коли прийшов в цей бізнес, бачив себе в ролі менеджера чи керівника. Але коли побув у ролі екскурсовода, мені то надзвичайно сподобалось. Єдине, що треба зрозуміти, що більше користі я все ж принесу в статусі керівника, щоб розвивати місцевий туристичний бізнес. І треба заохочувати тих, кому це подобається. До мене нещодавно прийшла незнайома дівчина, сказала, що їй подобається така робота, хоче проводити екскурсії. От і треба таких людей заохочувати, готувати, бо нам потрібний постійний штат!»

«Коли мені телефонують люди, які хочуть попасти на екскурсію, я завжди намагаюся показати місто. Ну, як це відпускати людину, не показавши їй моє місто? Катаю на своїй машині, розповідаю, хочеться, щоб людям сподобалось»

«Я свідомо став екскурсоводом. Коли розповідаєш людям про щось цікаве, намагаєшся говорити про те, що не було відомо раніше, сам від того кайфуєш, і це завжди відчувається. Але перед тим, як розповісти, я ретельно вивчаю, багато читаю. Якось товариш мені сказав: «А, що там в тому Житомирі цікавого!» Ну, я  йому почав розповідати. Він був настільки вражений тим, що цього не знав! А потім навіть перевіряв у Гуглі, чи то все правда»

«У мене навіть анекдотичні історії були. Приїздили якось французи, і я почав проводити паралелі між Францією і Житомиром. Розповів, що Бальзак вінчався з Ганською недалеко від Житомира, в Бердичеві;  що герой Паризької Комуни, Ярослав Домбровський, народився в Житомирі; що недалеко від Житомира маєток Кутузова, який воював з Наполеоном. А потім хотів розповісти про зв’язок Френсіса Форда Копполи з нашим краєм. Питаю: «Знаєте фільм «Апокаліпсіс сьогодні», який знімав Коппола? А вони так приречено: «Що, і він в Житомирі народився??» От тоді я посміявся»

«У мене навіть анекдотичні історії були»

«З 2008 року я почав тісно спілкуватись з краєзнавцями,  які в своєму колі називали патріотами всіх людей, які цікавляться Житомиром. Навіть книжки підписували: «Справжньому патріоту Житомира від автора». От і назвав так свою фірму. Мені це здалося дуже «в тему». Вже багато років пройшло, а все одно актуально. Зараз ми вернулися до того, з чого починали: це розуміння потреби популяризувати Житомир і область. Постійно знаходимо щось нове, от і цього року знайшов нові цікаві об’єкти. Якби я не бачив потенціал цієї діяльності, то не займався б цим»

« Я ніколи не мріяв їхати кудись з Житомира, бо тут у мене робота, сім’я. Мені тут комфортно. Я навіть у Київ їхати ніколи не хотів, мені подобається моє місто. В іншому місці я себе просто не бачу»

Текст записала: Оксана Давиденко
Фото: Марта Яроцька

3+

Вас це може зацікавити