Facebook icon Instagram icon

ТОП-5 загадок google-map: далекий Žitomír

#Місця 20 Серпень, 2018 Автор:

0

Те, що Житомир – це стародавнє місто на землях сучасної України, новиною не назвеш. Проте є у древлянського краю свої загадки, які уважні дослідники знайдуть на … гугл-картах.

Загадка перша
Подивіться карту Європи, і ви відкриєте для себе дивну річ: є на ній не лише український Житомир. Žitomír – невеличке місто в Хорватії, яке  знаходиться недалеко від Загреба, столиці країни. У 2011 році там було всього 193 мешканці. Від хорватського Žitomírа до Загреба відстань невеличка – тільки 29 км. Звичайно, наш Житомир значно чисельніший за населенням, а від Києва до нього – 134 км, проте й країни не однакові за розмірами: площа України, найбільшої в Європі за територією держави, сягає 603 628 км², а Хорватія – невелика слов’янська країна у північно-західній частині Балканського півострова, що омивається теплими водами Адріатичного моря. Її розміри – 56 610 км², якщо враховувати тільки суходіл. Погодьтесь, трохи схоже на масштаб 1:10. Однак, зацікавлює сам факт існування двох міст зі схожою назвою у різних точках Європи, хоч і достатньо віддалених одна від одної. Чому ж існує декілька Житомирів?

Žitomír, Croatia

Загадка друга
Назва хорватського міста асоціюється із пшеницею та спокоєм (žito – «пшениця», mír – «спокій»). Але ж жито у хорватів – «raž», а мир, у значенні стану відсутності війни, перекладається як «svijetu», тобто акцент інший, ніж у нас. Для хорвата Всесвіт – це «Svemir», а слово «svet» у перекладі з хорватської – «священний». У нас кожен подумає про життя, почувши назву міста Житомир, а для хорватів місто-тезка навряд чи асоціюватиметься з життям, бо «життя» – це «život». Для хорватів назва міста Žitomír більше пов’язана із безкрайніми ланами пшениці, спокійним і ситим життям у гарному місці. А з чим ми асоціюємо слово «Житомир»? Насамперед, із життям у мирі.

Назва хорватського міста асоціюється із пшеницею та спокоєм

Загадка третя
Цікавими є назви міст навколо хорватського Žitomíra: за 36 км –  місто Velika Gorica, за 51 км від нього – Bjelovar. Розглядаючи Гугл-карту, можна побачити й інші цікаві назви населених пунктів навкруги хорватського Житомира: Велешковец, Печ, Брезниця, Мала Бистриця, Філіповічі. Як тут не згадати такі населені пункти Житомирщини, як Бистрик, Висока Піч, Березівка чи ж Пилиповичі? Однак значно цікавішим є те, що на його околицях розташоване містечко Глобочец, як і зовсім поруч з Житомиром розташоване село Глибочиця, де колись у давні часи текла річка Глибочок. Цікаво, що на картах середини ХІХ століття бачимо Траянів та поблизу нього інший Глубочек із однойменною річкою.

Розглядаючи Гугл-карту, можна побачити цікаві назви населених пунктів навкруги хорватського Житомира

Загадка четверта
На те, що на межі колишніх древлянських земель трапляються назви населених пунктів, схожих із хорватськими, звернув увагу ще Леонід Залізняк. Дослідник давньої історії України, відмітив, що на теренах колишньої Югославії відомо сотні відповідників географічних назв Київщини й Житомирщини: Київ, Київець, Києво, Житомир, Малин, Бараші, Болярка, Радичі тощо. Але менш відомо, що у хорватських джерелах надзвичайно популярною є ідея переселення їхніх пращурів із Білої Хорватії в VII ст. через війну з аварами та знущання нападників. Але знову виникає питання: де саме була війна?
Своєрідними дороговказами «шляхів переселення» стають назви населених пунктів чи річок в Україні, Словаччині, Польщі: Bistrice, Brezovica, Markusovce, Javornik чи Vinica. І на пам’ять приходять назви: Бистрик, Березівка, Маркуші, Яворниця та Вінниця. Цікаві збіги, чи не правда? Невже таємниця існування двох Житомирів – це таємниця походження наших пращурів-слов’ян, їхньої культури й вірувань, історії?

у хорватських джерелах надзвичайно популярною є ідея переселення їхніх пращурів із Білої Хорватії в VII ст.

Загадка п’ята
Відома дослідниця ранньої історії слов’ян та балтів, археологиня, етнографиня Марія Гімбутас вважала, що вивчення топоніміки, чи то науки про географічні назви та їх походження, не просто засвідчує слов’янські назви у середній течії Дніпра: з ранньою слов’янською культурою вочевидь пов’язані старожитності празько-корчацького й празько-пеньківського типів. Тодішні наші пращури спокійно, у мирі, мешкали невеликими групами у селищах без міцних мурів чи укріплень, ліпили глечики у своїх напівземлянках із пічками-кам’янками. Одним словом, жили – не тужили…

Чи відгадають майбутні покоління загадки Житомира та його хорватського двійника? Можливо

Чи відгадають майбутні покоління загадки Житомира та його хорватського двійника? Можливо. І тоді цілком вірогідною стає думка, що сучасна Житомирщина має відношення не лише до літописних древлян, а  назви поселень, річок, місцевостей відкриють нові великі таємниці пращурів.

Текст: Олена Поліщук
Фото з відкритих джерел

0

Вас це може зацікавити